foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
(056)720-77-30
obkomgkh@ukr.net

Профспілка ЖКГ, МП, ПОН

Активна первинка - сильна Профспілка!

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ №4

    (підбірка документів щодо трудових відносин в умовах війни)

 

                Для застосування в практичній діяльності продовжуємо надавати  роз'яснення  щодо трудових відносин з різними категоріями працівників під час війни, які  надають офіційні джерела інформування України та які побудовані на запитах з підприємств галузі.

  • Чи можна переводити працівника на іншу роботу без попередження за два місяці?

На період воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу без його згоди, якщо одночасно дотримає чотирьох умов:

  • нова робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я;
  • за місцем нової роботи немає активних бойових дій;
  • нова робота необхідна винятково для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій чи інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей;
  • нову роботу оплачують урозмірі, не нижчому за середній заробіток працівника за попередньою роботою.

Якщо дотримали цих умов, можете не попереджати працівника про переведення на іншу роботу за два місяці, як цього вимагає стаття 32 КЗпП.

 Коментар Мінекономіки: Працівники можуть бути попереджені про зміну істотних умов праці одразу після прийняття роботодавцем відповідного рішення про таку зміну, але не пізніше допуску до роботи зі зміненими умовами праці. Водночас вважаємо, що працівники, які прямо не відмовилися від такої зміни істотних умов праці, але не можуть у зв’язку з воєнними діями переїхати у нове місцезнаходження підприємства, установи, організації, — не можуть бути звільнені відповідно до пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП.

    Такі працівники можуть бути направлені у простій, відпустку без збереження заробітної плати або призупинити дію трудового договору. Якщо підприємство розташоване в районах бойових дій і є загроза для життя і здоров’я людей, працівник може розірвати трудовий договір за власним бажанням без двотижневого відпрацювання за статтею 38 КЗпП.

   Виняток — працівники, яких залучили: до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного стану примусово; виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

    Нагадуємо: працівники і раніше мали право звільнитися без двотижневого відпрацювання за статтею 38 КЗпП з інших поважних причин. Законодавець лише конкретизував одну з цих причин — розташування підприємства у районах бойових дій.

  • За яких умов роботодавець може звільнити працівника із власної ініціативи?

На період війни законодавець передбачив дві додаткові обставини, за яких роботодавець може звільнити працівника із власної ініціативи.

  • Звільнення під час лікарняного або відпустки Закон №2136дозволив звільняти працівників під час лікарняного або відпустки.

Дата звільнення — перший робочий день, що настає за днем, коли закінчується тимчасова непрацездатність, або перший робочий день після закінчення відпустки. Заборонено звільняти жінок, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

  

  • Чи можна залишати працівників без зарплати ?

   Обов’язок роботодавця - нараховувати і виплачувати працівникам зарплату відповідно до чинного в Україні законодавства та не рідше ніж двічі на місяць (ст.ст.96,97, 115 КЗпП).

  Під час війни роботодавець мусить вживати всіх можливих заходів, щоб працівник не залишився без зарплати.  Водночас законодавець дозволив відтермінувати строк виплати зарплати до моменту відновлення діяльності підприємства.

Якщо затримуєте зарплату, зважайте, що:

1) відтермінувати виплату зарплати можна не до закінчення воєнного стану, а до відновлення діяльності підприємства(сплатоспроможності). Це може статися і раніше, ніж офіційно закінчиться війна;

2) відновлення діяльності потрібно задокументувати. Для цього підготуйте відповідний наказ/розпорядження по підприємству;

3) відтермінування виплати не можна прирівняти до ненарахування зарплати. Тому за період відтермінування у будь-якому разі маєте нарахувати і виплатити працівникам заробіток відповідно до штатного розпису, умов угод та колективного договору;

4) якщо через воєнні дії підприємство не виплатило зарплату у встановлені строки, штрафні санкції не застосовуються.

      Проте закон вимагає, аби роботодавець довів, що невиплата зарплати пов’язана з веденням бойових дій або іншими обставинами непереборної сили.

  • Чи має право роботодавець не надавати працівникам відпустку ?

 Під час війни роботодавець може відмовити працівникові у будь-якій відпустці, якщо залучив його до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Винятки — відпустки: у зв’язку з вагітністю та пологами; для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На період воєнного стану працівник може оформити відпустку без збереження зарплати. Обмеження у 15 календарних днів (к. дн.), передбачене частиною першою статті 26 Закону про відпустки, не працює. Чи надавати неоплачувану відпустку під час війни — роботодавець вирішує на власний розсуд. Ще одна нова норма: на період воєнного стану щорічну основну оплачувану відпустку роботодавець надає тривалістю 24 к. дн. Цю норму потрібно розуміти як тимчасове обмеження тривалості відпустки. Адже окремі спеціальні закони передбачають, що тривалість щорічної відпустки може бути і більшою ніж 24 к. дн. Частину відпустки понад 24 к. дн. працівник зможе використати після завершення війни.    

  • Тимчасово юрособи можуть використовувати арештовані рахунки для виплати зарплат:

(Тепер це правило закріплено Законом ,під час війни юрособи мають право виплачувати зарплату з арештованих рахунків, але в межах 5 МЗП на одного працівника та з одночасною сплатою податків з неї).

         Асоціація приватних виконавців наголошує, що набрав чинності Закон України від 15.03.2022 № 2129-IX, «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".

      Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

  • фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти на яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує сто тисяч гривень;
  • юридичні особи – боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти на яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  • припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
  • визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану;

      Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

За рішеннями про стягнення аліментів, підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи – підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

  • Як що з працівниками через війну призупинено трудові відносини – чи виплачуються лікарняні?

 Фонд соціального страхування України розповідає наступне.

В умовах воєнного часу українські роботодавці можуть призупинити дію трудового договору зі своїми працівниками – у такому випадку працівник тимчасово припиняє виконувати роботу, однак трудові відносини зберігаються.

Оскільки в період призупинення дії трудового договору з припиненням виплати заробітної плати факт втрати заробітку через хворобу або травму відсутній, це тягне за собою також припинення права на компенсацію втраченого заробітку через тимчасову непрацездатність за рахунок роботодавця та за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (важливе виключення – виплати по вагітності та пологах: декретні допомоги ФССУ профінансує незалежно від призупинення дії договору).

Водночас, компенсація усіх втрачених працівником внаслідок нападу росії коштів покладається на державу-агресора. росія зобов’язана відшкодувати українцям понесені збитки, у тому числі за час тимчасової непрацездатності.

Це передбачено Законом України від 15.03.2022 р. №2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набув чинності 24.03.2022: відшкодування заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат працівникам у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

  • На підприємстві встановлено простій: що зі заробітком мобілізованих? 

Незалежно від встановлення простою, мобілізованим працівниках слід виплачувати середній заробіток в повному обсязі

Держпраці повідомляє, що незалежно від запровадження на підприємстві простою, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток (стаття 119 КЗпП України).

  • Як розрахувати середній заробіток мобілізованих? 

Відповідно до ч. третьої ст. 119 Кодексу законів про працю України  за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.

             Отже, за працівником, який проходить військову службу, зберігається місце роботи, посада та виплачується середній заробіток.

Розрахунок середнього заробітку для оплати часу військової служби здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну від 08.02.1995 р. №100(із змінами та доповненнями).

Середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

 Якщо  у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна  плата  обчислюється  відповідно до  абзаців третього - п’ятого пункту 4 цього Порядку. Тобто, виходячи з місячного окладу (тарифної ставки) або місячного розміру мінімальної зарплати (якщо вона вища). 

При цьому, щомісяця розраховувати нову середню зарплату не потрібно.

Приклад розрахунку:

Працівника мобілізували з 03.03.2022 р. Два дні у березні він встиг відпрацювати. Оклад працівника 9000 грн. За його графіком він мав відпрацювати у березні 22 робочі дні. У січні він відпрацював 15 р. дн. (брав безоплатну відпустку), у лютому – 20 р. дн. У січні йому було нараховано зарплати 7150,00 грн (за окладом + індексація). У лютому – 10050 грн (оклад + премія за лютий + індексація). Як рахуємо аванс такому працівнику? 

По-перше, він має право на зарплату за відпрацьовані дні: 

9000,00 : 22 х 2 = 818,18 грн. 

По-друге, за інші робочі дні за графіком з 3 по 15 березня він має право на середню зарплату:

(7150,00 + 10050,00) :(15 + 20) = 491,43 грн., це середньоденна зарплата. 

Якщо за графіком на цей період припадають 8 робочих днів, то середня зарплата за них становитиме:  491,43 х 8 = 3931,44 грн. 

Разом нарахованого авансу: 818,18 + 3931,44 = 4749,62 грн.

Далі на цю суму треба нарахувати ЄСВ (22% або 8,41%), та утримати ПДФО (18%, ПСП до авансу не застосовуємо) та ВС (1,5%).

 *** 

  • Як працюватимемо та відпочиватимемо у квітні у зв’язку з Великоднем? 

Завдяки Великодню українці мали б мати подовжені вихідні з 23 по 25 квітня. Але через війну роботодавці їх встановлюють на свій розсуд.

У квітні 2022 року в Україні буде додатковий вихідний на честь свята Великодня (ст. 73 КЗпП), яке цьогоріч припадає на 24 квітня.

За старими правилами

За статтею 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день співпадає з суботою або неділею, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тобто 25 квітня (понеділок) буде вихідним.

Таким чином, у квітні загалом буде: календарних днів - 30; робочих днів - 20; вихідних та святкових днів - 10.

Норма робочого часу:

  • при 40-годинному робочому тижні - 160,0;
  • при 36-годинному робочому тижні - 144,0;
  • при 24-годинному робочому тижні - 96,0.

Порядок розрахунку норми тривалості робочого часу на підприємстві у 2022 році можна переглянути тут >>>

Як працюватимуть банки ми зазначили тут.

З 24 березня діють нові правила

Закон № 2136 ці правила змінив на час війни.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п’ятої статті 67 та статей 71-73 (святкові і неробочі дні).

На практиці це означає, що офіційних святкових та неробочих днів в Україні немає. При цьому графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець.

Тому, чи дотримуватися старих правил і не працювати в понеділок, або, якщо є необхідність, вивести людей у ​​понеділок після Великодня на роботу – кожен керівник підприємства чи фізособа-роботодавець вирішують у 2022 році самостійно.

  • Особливості перебування зареєстрованих безробітних на обліку та отримання допомоги під час воєнного стану.

Одне з пріоритетних завдань Уряду та Міністерства економіки України – забезпечення гарантій соціального захисту населення попри військові дії. 

На період воєнного стану процедура взаємодії з безробітними є максимально спрощеною та адаптованою і відбувається наступним чином:

  • громадяни можуть подати заяву про надання статусу безробітного, призначення допомоги чи припинення реєстрації за допомогою Порталу або мобільного додатку Дія;
  • отримати весь перелік послуг можна у найближчому працюючому центрі зайнятості;
  • звернутись до Служби можливо за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку (телефон, чати підтримки у Telegram, електронна пошта, заповнення онлайн-форм).

Покрокові інструкції, завантажити необхідні заяви або заповнити Google-форми можна на ресурсах Державної служби зайнятості. Також, знайти текст постанови КМУ "Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану"

Важливо, що безробітний може підтвердити намір перебування у статусі зареєстрованого безробітного за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку або безпосереднього звернувшись до центру зайнятості.

Режим роботи центрів зайнятості та їх контакти щоденно оновлюються та публікуються в Телеграм та Viber каналах Державної служби зайнятості.

  • Яку заяву написати працівниці, яка не має з ким залишити дітей в умовах воєнного стану, щоб не втратити заробіток?

Державна служба України з питань праці нагадує , що такої можливості законодавство не передбачає.

Водночас роботодавець може надати такій працівниці зокрема щорічну, додаткову або відпустку без збереження заробітної плати. Якщо є можливість виконувати роботу поза межами приміщень роботодавця можна також оформити надомну або дистанційну роботу.

  • Порада керівникам підприємств та профспілковим комітетам:

        Враховуючи, що закон №2136, додержує неоднозначне трактування з багатьох питань застосування його на практиці, рекомендуємо, питання, які виникають під час його реалізації врахувати в Наказі по підприємству «Про організацію роботи під час дії воєнного стану» , конкретно регулюючи всі проблемні моменти. Особливо ті, що законом надають  право роботодавцям вирішувати самостійно окремі питання, але не є  їх  прямим обов’язком.

 

06 квітня 2022 року